Костомаров Микола

Народився 16 травня 1817 р. у слободі Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії. Батько був нащадком козаків-переселенців, місцевим поміщиком.
Масштаби творчої спадщини Костомарова величезні. Це твори, історичні монографії та дослідження: “Про значення критичних праць Костянтина Аксакова з російської історії” (1862), “Про ставлення російської історії до географії та етнографії” (1863), “Початок єдиної держави в давній Русі” (1870), “Петро Могила перед судом дослідників нашого часу”, “Про козаків” (1878). На думку багатьох дослідників, М.І. Костомаров був унікальним мислителем XIX ст., який звернув увагу на суперечності між державністю та народністю.
У 60-х – 80-х pp. XIX ст., крім наукових праць, М.І. Костомаров написав низку белетристичних творів на історичну тематику, зокрема “Кудеяр”, “Холоп”, “Холуй”, “Чернігівка”. Цінним мемуарним джерелом є “Автобіографія” М.І. Костомарова.
1874 р. Костомаров брав участь у III археологічному з’їзді в Києві, був головою відділення історіографічної географії та етнографії. Під овації в залі університету Св. Володимира він зачитав реферат “Про утворення київської дружини та її значення в давні часи і про її зміни в наступному побуті руського народу”.
Помер М.І. Костомаров у квітні 1885 р. і був похований на Волковому кладовищі у С.-Петербурзі.