nstdu, автор у Library - Сторінка 4 з 13

https://ukrdramalib.com.ua/4282-mihlsl/ Захоженко Ніна

Драматургиня, перекладачка, театральна діячка.
Вчилась в НУ “Києво-Могилянська академія”, вивчала теорію, історію літератури та компаративістику.
П’єси авторки були перекладені сімома мовами світу, були втілені на низці майданчиків України і Європи та надруковані у збірках “Антологія 24”, “Неназвана війна”, “Драмапанорама”. Вони неодноразово входили у короткі та довгі списки конкурсів «Тиждень актуальної п’єси» та «Липневий мед». Авторка отримала премію Women in Arts 2023 у категорії “Театр”.
П’єса “Я, війна і пластикова граната”, що описує життя українців після повномасштабного російського вторгнення, стала фіналісткою драматургічної премії “Аврора” (м. Бидгощ, 2022) та отримала спеціальну відзнаку премії Львова міста Юнеско (2023).

https://ukrdramalib.com.ua/4251-stneon/ Тарасов Валентин

Тарасов Валентин Миколайович (нар.7 квітня 1966, Краматорськ) — український актор, драматург, письменник, телережисер.
Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого за фахом актор театру і кіно.
З 1990 десять років працював актором у Дніпропетровському театрі ім. Горького. Як актор знявся в художніх фільмах: «Афганець» (Алімов) – Україна, «Чужа гра» (Паша) – Таджикистан, дилогія «Кайдашева сім’я» (Лаврін) – Україна.
Працював і працює на телебаченні.
Має декілька творчих премій.
1999 рік — регіональна премія «Січеславна» за дебют у драматургії
2002 рік — телевізійна премія «Телетріумф» за найкращу економічну програму року (режисер програми).
2002 рік — премія Міністерства культури і мистецтв України на конкурсі за найкращий кіносценарій художнього фільму для юнацтва та молоді «Бранець».
2005 рік — Перша премія П’ятого Всеукраїнського літературного конкурсу романів, кіносценаріїв і п’єс «Коронація слова» у жанрі «кіносценарії і п’єси» за п’єсу «Скажена співачка з невідомим».
2006 рік — Третя премія Шостого Всеукраїнського літературного конкурсу романів, кіносценаріїв і п’єс «Коронація слова» у жанрі «кіносценарії» за кіносценарій «Бранець»
2010 рік — Перша премія «Гран-Коронація» Десятого Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова” за п’єсу «Кар’єра»
2013 рік – Спеціальна премія Тринадцятого Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова” за роман-комедію “Любий розпусник”
2014 рік – В рамках Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова” спец відзнака “Золотий пістоль” за найкращий чоловічий роман «Чеслав. В темряві сонця» (російською “Чеслов. Воин древнего рода) та “Чеслав. Ловець тіні” (російською “Чеслав. Ловец тени”)
2017 рік – Диплом Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики “Коронація слова 2017” в номінації РОМАНИ за роман “Скрізь нетрі таємниць”
2018 рік – Диплом Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики “Коронація слова 2018” в номінації РОМАНИ за роман “Полоненик”
2019 рік – Диплом Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики “Коронація слова 2019” в номінації “Вибір видавця” за роман “Інтимне життя самотності”
2020 рік – Диплом Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики “Коронація слова 2020” в номінації РОМАНИ за роман “Секрети мого янгола”
2021 рік – Нагорода Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова 2021” в номінації РОМАНИ – спец відзнака “Золотий пістоль” за найкращий кримінальний роман “В тенетах Білої Пані”.

https://ukrdramalib.com.ua/4240-pskwat/ Гамбарян Карен

Автор народився у Маріуполі. Має акторську (дніпровський театрально-художній коледж), та режисерську (рівненський гуманітарний університет) театральну освіту. Працював у театрах Маріуполя та Донецька, на радіо та ТБ.
ВПО з Донбасу (2014 р.).
УБД АТО (2015-16 рр.), та боєць Тро (2022-23).
Громадський діяч.
Автор декількох драматичних творів.

Посилання на контакт та контент:
https://www.facebook.com/karengambarian
https://www.facebook.com/groups/Zelenka.UA
https://www.youtube.com/@karengambaryan6211/videos
karen.gambaryan@gmail.com

https://ukrdramalib.com.ua/4187-yyizut/ Мартінес Жан-П’єр

Жан-П’єр Мартінес (Jean-Pierre Martinez) – сучасний французький письменник, драматург і поет, а також вчений-семіотик. Народився 21 серпня 1955 р. у м. Овер-сюр-Уаз у Франції, в родині іспанського походження. Його шлях до театру й літератури був нестандартним. У 80-х роках ХХ ст. він займався музикою, грав як ударник у рок-групах. Потім працював семіологом з реклами в деяких найбільших консалтингових компаніях. Отримав глибоку та розлогу освіту, має вчені ступені в галузі економіки та маркетингу (Паризький інститут політичних досліджень), іспанської та англійської літератури (Сорбонна), лінгвістики та семіології (Вищий інститут соціальних наук, Ecole des Hautes Etudes en Sciences Sociales) та міцну базу у написанні сценаріїв (закінчив Європейську консерваторію аудіовізуальної творчості). Він викладав французьку мову в Техаському університеті, давав курси сценарної майстерності в Парижі, написав декілька романів, збірку оповідань, створив близько 100 сценаріїв для телебачення (ситкоми, поліцейські й молодіжні серіали, судові драми). Але тепер він відомий насамперед як драматург, чиї п’єси вже поставлені на п’яти континентах у 85 країнах. Щорічно відбувається близько 400 постановок. Станом на початок 2024 року його театральний доробок нараховує 107 п’єс.

Вони перекладені англійською, іспанською (26 п’єс в авторському перекладі), португальською, німецькою, голландською, турецькою, болгарською, чеською, румунською, хорватською, албанською, арабською, перською, хінді та іншими мовами й незмінно користуються неабияким успіхом. Послідовний прихильник абсолютної незалежності драматургів від установ, які претендують на те, щоб визначати, яким має бути сучасний театр, він вирішив зробити всі свої п’єси безкоштовно доступними для театральних труп на своєму веб-сайті «La Comédiathèque» більш ніж на десяти мовах. Таким чином, всього за кілька років він зміг домогтися міжнародного визнання і, чим він особливо пишається, здобути популярність у молодих виконавчих труп і в країнах, де театр є вектором змін. Його п’єси вивчаються в молодших і старших класах середніх шкіл та університетах Франції та за її межами.

У 2015 році разом із своєю дружиною Рут Мартінес він створив сайт Libre Théâtre (Вільний театр), видавничої платформи, що пропонує безкоштовні цифрові версії французьких класичних п’єс. Щоби ставити свої власні спектаклі, він заснував у 2017 р. в Авіньйоні сцену «Compagnie Libre Théâtre». Дистанціючись від позиції (а іноді й нав’язування) того, що чимало сучасних театральних фахівців пишномовно називають «новою сучасною драматургією», Жан-П’єр Мартінес активно пропагує популярний театр (у першому значенні цього слова), розважальний, проте не бездумний, смішний, але водночас філософський.

Своїми п’єсами Мартінес прагне повернути комедії її законне місце: як дзеркала, призначеного для суспільства, щоб протистояти його власним недолікам та надмірностям. Його комедії водночас кумедні й зворушливі. Чудовий знавець людської душі, Мартінес у своїх творах розкриває її потаємні (часом неприємні чи дивні), трагікомічні сторони, завжди із надзвичайною добротою та дотепним гумором, завдяки чому ці п’єси сприймаються глядачем (або читачем) з великою зацікавленістю.

Мартінес також є театральним критиком (додатково аналізуючи нові спектаклі опери, танцю та музики). Коли йому подобається вистава, він пише рекомендації для глядачів на сайті Libre Théâtre. Збірка його есе про театр видана окремою книгою.

Творчість цього непересічного майстра драматургії, на жаль, досі зовсім не була відома в Україні. Збірка п’яти його п’єс, видана у 2023 році, вперше дала читачам змогу з ними ознайомитися, з перспективою представлення їх і на українських театральних підмостках.

Згідно з листуванням перекладачки Світлани Бірюльової з дружиною митця Рут Мартінес щодо авторських прав, він на знак підтримки героїчної боротьби наших громадян із російськими загарбниками тимчасово дозволив безкоштовні постановки своїх п’єс в українських театрах.

Запит щодо постановки чи співпраці надсилати на адресу: sbiryulova@gmail.com

Повністю тексти п’єс опубліковані у книзі:

Жан-П’єр Мартінес. «Стрип-покер» та інші п’єси / перекл. з фр. Світлана Бірюльова. Львів: Видавництво «Апріорі», 2023. 264 с. ISBN 978-617-629-679-9

Жан-П’єр Мартінес (Jean-Pierre Martinez) – сучасний французький письменник, драматург і поет, а також вчений-семіотик. Народився 21 серпня 1955 р. у м….

https://ukrdramalib.com.ua/4170-jyognh/ Білоусова Тетяна

1972 року народження. Освіта вища, хореограф. Дніпропетровське училище культури та Київський університет культури. Курси молодого драматурга в Молодому театрі.

https://ukrdramalib.com.ua/4081-edxhgt/ Костомаров Микола

Народився 16 травня 1817 р. у слободі Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії. Батько був нащадком козаків-переселенців, місцевим поміщиком.
Масштаби творчої спадщини Костомарова величезні. Це твори, історичні монографії та дослідження: “Про значення критичних праць Костянтина Аксакова з російської історії” (1862), “Про ставлення російської історії до географії та етнографії” (1863), “Початок єдиної держави в давній Русі” (1870), “Петро Могила перед судом дослідників нашого часу”, “Про козаків” (1878). На думку багатьох дослідників, М.І. Костомаров був унікальним мислителем XIX ст., який звернув увагу на суперечності між державністю та народністю.
У 60-х – 80-х pp. XIX ст., крім наукових праць, М.І. Костомаров написав низку белетристичних творів на історичну тематику, зокрема “Кудеяр”, “Холоп”, “Холуй”, “Чернігівка”. Цінним мемуарним джерелом є “Автобіографія” М.І. Костомарова.
1874 р. Костомаров брав участь у III археологічному з’їзді в Києві, був головою відділення історіографічної географії та етнографії. Під овації в залі університету Св. Володимира він зачитав реферат “Про утворення київської дружини та її значення в давні часи і про її зміни в наступному побуті руського народу”.
Помер М.І. Костомаров у квітні 1885 р. і був похований на Волковому кладовищі у С.-Петербурзі.

https://ukrdramalib.com.ua/3961-kcrqnn/ Кропивницький Марко

(10 (22) травня 1840, с. Бежбайраки (Бешбийраки), нині с. Кропивницьке, Новоукраїнський район — 8 (21) квітня 1910) — український письменник, драматург, театральний режисер і актор. З іменем Кропивницького пов’язані створення українського професійного театру на підросійській частині України й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
Наскрізною у творчості Кропивницького є тема девальвації віковічних духовних цінностей у свідомості людей, які відривалися від духовних основ свого народу. Створюючи типові образи моральних покручів, що, прилучившись до так званої „міської цивілізації“, нехтують віковічними народними звичаями, цураються рідної мови, відображаючи окремі елементи деградації в середовищі сільської молоді, драматург проводить думку, що це стійка тенденція, яка охоплює дедалі більші прошарки населення, а отже, є, по суті, загальнонаціональним лихом. Ліки від духовного занепаду співвітчизників Кропивницький вбачає в українському національному відродженні.

(10 (22) травня 1840, с. Бежбайраки (Бешбийраки), нині с. Кропивницьке, Новоукраїнський район — 8 (21) квітня 1910) — український письменник, драматург,…

https://ukrdramalib.com.ua/3948-arxwfa/ Тищук Євген

Випускник:

Київського державного інституту культури ім. Корнійчука, режисерське відділення (майстерня Віталія Борсученка, Юрія Попелова);
Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. I. К. Карпенка-Карого, режисер драматичного театру, викладач (майстерня Костянтина Дубініна), магістр;
Школи-студії (інститут) ім. В. І. Немировича-Данченка при МХАТ ім. А. П. Чехова, магістратура режисури (майстерня Валерія Фокіна).
Магістр театрального мистецтва.
Вивчав театральну біомеханіку в Центрі ім. Всеволода Мейєрхольда під керівництвом майстра Олексія Левинського. Дипломований спеціаліст з театральної біомеханіки Всеволода Мейєрхольда.
Проводить майстер-класи з театральної біомеханіки Всеволода Мейєрхольда в Україні та за кордоном.
Під час навчання в Школі-студії (інститут) МХАТ проходив стажування в театрі КОМЕДІ ФРАНСЕЗ (м. Париж, Франція).
Головний режисер Мукачівського драматичного театру.
Тричі лауреат театральної премії ім. братів Шерегіїв.
Лауреат Міжнародних театральних фестивалів:
«БІЛА ВЕЖА» (Білорусь);
«ЕТНО-ДІА-СФЕРА» (Україна);
«КРИМСЬКИЙ КОВЧЕГ» (Україна);
«HOMO LUDENS» (Україна);
«МОСТИ МИСТЕЦТВА» (Литва).
Викладач вищої категорії з майстерності актора та сценічного руху в Ужгородському інституті культури і мистецтв.
Член журі багатьох театральних фестивалів.
Автор п’єс:
«Новорічні пригоди»;
«Спасибі, Барбі»;
«Сонечко всередині»;
«Принцеса без горошини»;
«Принц та Чудовисько»;
«Прибульчик»;
«НеНормальні».
Вистави за цими п’єсами поставлені в театрах України, Росії, Білорусі, Хорватії.
Член Національної Спілки театральних діячів України.

Випускник:

https://ukrdramalib.com.ua/3684-skuakx/ Березка Вікторія

Драматургиня, журналістка, театральна режисерка, казкарка, художниця в техніці енкаустики.
e-mail: vbwork9@gmail.com
Освіта: Харківський державний інститут культури (тепер — академія).
Творчі досягнення:
• Співпрацювала в якості поетки, перекладача та драматурга з Харківським академічним театром музичної комедії. Створила кілька текстів до музичних номерів вистав “Таємниця Дон-Жуана”, “Сорочинський ярмарок”; переклала для театру українською з французької лібрето оперети Ж. Оффенбаха “Орфей у пеклі”; авторка лібрето до вистави “Красуня і Чудовисько”, музика – І.Гайденка. Вистава з успіхом іде понад 13 років.
• У 2012-2018 роках на Харківському обласному радіо редактором культурно-освітніх, соціальних та мистецьких програм. Створила кілька циклів тематичних передач, серед них — «Секрети митців»: інтерв’ю з видатними акторами, музикантами, художниками, літераторами.
• Шість років (2004-2010) керувала аматорським театральним колективом “Ф.А.М.” у Пересічанському будинку культури (Харківська область).

https://ukrdramalib.com.ua/3615-ctquaf/ Сумароков Артур

Навчався в Херсонському національному технічному університеті за спеціальністю “філологія”. Актор, драматург і мистецтвознавець, народився 1990 року в Херсоні, Україна. Публікував статті у журналах Flashforward та Moviegram. Брав участь у фестивалях сучасної української драматургії “Тиждень актуальної п’єси” (2018, 2019, 2020), входив до складу художніх груп постановок театральної лабораторії “Тотемний центр” у Херсоні та незалежної театральної лабораторії Наталії Блок.