nstdu, автор у Library - Сторінка 6 з 13

https://ukrdramalib.com.ua/2999-osqfgp/ Шевченко Тарас

Тарас Григорович Шевченко (25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) – 26 лютого (10 березня) 1861, Санкт-Петербург, Російська імперія) – український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860). Літературна спадщина Шевченка, центральну роль у якій відіграє поезія, зокрема збірка «Кобзар», вважається основою сучасної української літератури та багато в чому літературної української мови. Драматичні твори Тараса Шевченка, що дійшли до нас, – це п’єса «Назар Стодоля» (1843) та уривок історичної п’єси «Никита Гайдай» (1841). Решта п’єс Шевченка не збереглися.

Тарас Григорович Шевченко (25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) –…

https://ukrdramalib.com.ua/2985-wfieea/ Котляревський Іван

Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 р. в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. Навчався в Полтавській духовній семінарії, служив у Новоросійській канцелярії в Полтаві, учителював у поміщицьких сім’ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу. Протягом 1796-1808 рр. І. Котляревський перебував на військовій службі, у 1806-1812 рр. брав участь у російсько-турецькій війні. У 1809 р. Іван Котляревський сам готує до друку і видає в Петербурзі поему «Вергилиева Энеида, на малороссийский язык переложеная И. Котляревським» у чотирьох частинах. У 1810 р. вийшов у відставку в чині капітана, став наглядачем Будинку для виховання дітей бідних дворян (у Полтаві). У 1812 р. він сформував український козацький полк на війну з Наполеоном. У 1818-1821 рр. працював директором Полтавського театру. У 1819 р. написав драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». Помер 10 листопада 1838 р. Похований у Полтаві. Творча спадщина І. Котляревського – це поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків із праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року…», переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сапфо». Івана Котляревського вважають зачинателем нової української літератури.

Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 р. в Полтаві у родині канцеляриста міського магістрату. Навчався в Полтавській духовній семінарії, служив…

https://ukrdramalib.com.ua/2961-vlgpru/ Sofi Remen

Яременко Софія

Sofi Remen – майбутня режисерка, акторка та поетка.
Живе та навчається у Рівному.
«Хочу дарувати людям емоції, адже багато хто вже не знає, що означає це слово.»

Яременко Софія Sofi Remen – майбутня режисерка, акторка та поетка.Живе та навчається у Рівному.«Хочу дарувати людям емоції, адже багато хто вже…

https://ukrdramalib.com.ua/2936-zpreux/ Ар’є Павло

Народився 16 жовтня 1977 року в місті Львів. 1998 року закінчив Українську академію друкарства у Львові. Навчався в Київському університеті за спеціальністю «соціологія». 2004 року переїхав жити та навчатися до Кельну, де закінчив університет. 2016-2017 рр. художній керівник Львівського драматичного театру ім. Лесі Українки. У доробку Ар’є, окрім власних п’єс, є також і переклади українською драматургічних праць іноземних драматургів. Зокрема, Ар’є переклав українською п’єсу «Вибухнуті» («Blasted») Сари Кейн, та п’єсу Дмитра Гавроша. Під час навчання пробував себе у ролі актора, режисера та драматурга. П’єси Павла Ар’є 2004 — «Десять засобів самогубства», 2005 — «Революція, кохання, смерть і сновидіння», 2006 — «Ікона», «Stolz» (укр. Пихатість) – німецькою, 2007 — «Експеримент», 2008 — «Кольори», 2010 — «Людина в підвішеному стані», 2011 — «ТУ ТІ ТУ ТУ ТУ», 2012 — «Слава Героям», 2013 — «На початку і наприкінці часів», 2013 — «Вівця», 2013 — «Десь на місяці». Театральний режисер: 2014 — «Лондон» Максима Досько («Драма.UA»), прем’єра в Київському театрі драми і комедії – 22 червня 2019 року; 2017 — «Том на фермі» Мішеля Марка Бушара («Дикий театр», Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки).
Переможець конкурсу «Коронація слова 2011», переможець конкурсу на участь у міжнародній програмі співпраці British Council Ukraine та театру Royal Court (Лондон). Учасник «Тижня актуальної української п’єси» (Київ). Отримав відзнаку Київського національного університету за найкращу історичну п’єсу. Його було обрано представником від східної Європи на міжнародний форум фестивалю «Berlin Theatertreffen 2013». Стіпендіант «Goethe-Institut». Працював шеф-драматургом Київського академічного драматичного театру на лівому березі Дніпра, співпрацює з німецьким театром Berliner Ensemble у якості драматурга-режисера, номінований виданням Berliner Morgenpost на премію «Berliner des Jahres 2022».

Народився 16 жовтня 1977 року в місті Львів. 1998 року закінчив Українську академію друкарства у Львові. Навчався в Київському університеті за…

https://ukrdramalib.com.ua/2927-nyliim/ Іваницька Яна

Кандидатка мистецтвознавства, письменниця, сценаристка документальних фільмів, авторка понад 400 статей (близько 50 наукових), перекладачка-драматургиня: “Любовний монолог” Г.Г.Маркеса, “Акомпаніатор” М.Мітуа, “Новей, тудей” І.Бауершима, “Оркестр” Ж.Ануя, “Квартет” Р.Гарвуда, оперні лібрето: “Дзвіночок” Г.Доніцетті, “Севільський цирульник” Дж.Россіні, лібрето до оперет (проза та вірші на музику): “Баядера”, “Маріца” І.Кальмана, “Летюча миша” Й. Штрауса, “Ханума” Г.Канчелі, лібрето мюзиклів (проза та вірші): “В джазі тільки дівчата” Дж.Стайна, “Скрипаль на даху” Дж.Бока, “Сімейка Аддамсів” Е.Ліппа, “Мамма міа” (на основі пісень групи АВВА), “Доріан Грей” М.Варконі.

https://ukrdramalib.com.ua/kulish-mykola/ Куліш Микола

Куліш Микола Гурович народився 18 грудня 1892 року в смт Чаплинка Херсонської області. З 1905 року навчався в Олешківському міському восьмикласному училищі. Коли Миколі Кулішеві було 22 роки, він надіслав документи до Новоросійського університету на філологічний факультет, де його навіть зарахували на перший курс. Проте ці плани перервав початок Першої світової війни, коли у серпні 1914 року його мобілізували до війська.
В армії Микола Куліш робить військову кар’єру. Після демобілізації керував органами народної освіти в Олешківському повіті, редагував газету «Червоний Шлях» у Кропивницькому. У 1922 працював у губернському відділі народної освіти в Одесі на посаді інспектора шкіл. В Одесі письменник стає членом письменницької спілки «Гарт». 1925 року переїжджає до Харкова, входить до літературної організації «ВАПЛІТЕ». Веде багаторічну плідну співпрацю з трупою театру «Березіль» та його режисером Лесем Курбасом, з яким познайомився 1925 року.
У листопаді 1926 року його було обрано президентом «ВАПЛІТЕ» і до січня 1928 року він обіймав цю посаду. У 1926-1928 роках входить до складу редакційної колегії журналу «Червоний Шлях», друкується в альманасі «Літературний ярмарок», пише статтю «Критика чи прокурорський допит», де захищає право митця на самобутність та внутрішню незалежність.
З кінця 1929 — член президії нового літературного об’єднання «Пролітфронт».
На першому всесоюзному з’їзді радянських письменників, що відбувся 17 серпня – 1 вересня 1934 року Миколу Куліша оголосили буржуазно-націоналістичним драматургом. У грудні 1934 року Миколу Куліша було заарештовано органами НКВС і звинувачено у приналежності до націоналістичної терористичної організації і зв’язках з ОУН. Під час судового процесу у «Справі боротьбистів» в березні 1935 року засуджений до 10 років Соловецьких таборів. У листопаді 1937 року розстріляний в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району, Карелія, у складі т. зв. «Соловецького етапу» у кількості 1111 осіб, разом із Валер’яном Підмогильним, Юрієм Мазуренком та Григорієм Епіком.
Реабілітований 4 серпня 1956 за відсутністю складу злочину.

Куліш Микола Гурович народився 18 грудня 1892 року в смт Чаплинка Херсонської області. З 1905 року навчався в Олешківському міському восьмикласному…

https://ukrdramalib.com.ua/gavura-vitalij/ Гавура Віталій

Віталій Гавура – драматург та режисер. Народився у місті Херсон. Випускник кіношколи КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого 2020-го року. Має постановку в Центрі сучасного мистецтва “Дах” за власною п’єсою «Мама завжди захистить». Нова п’єса Віталія «Мавпи з апельсинами» у 2021 році увійшла до збірки кращих п’єс сучасної української драматургії «8» та була поставлена у Національному Театрі ім. Лесі Українки. Під час повномасштабної російсько-української війни, у 2022-му році автором було створено документальну п’єсу «Збіг обставин» на основі інтерв’ю. П’єса була перекладена англійською та поставлена у ProEnglishTheatre (прем’єра відбулась у Центрі Леся Курбаса). Віталій викладає авторський курс по документальному кіно. Фільм Віталія «Чачьо» отримав нагороду на 11-му Одеському Міжнародному кінофестивалі від Міжнародного журі ФІПРЕССІ, а наразі є доступним для перегляду на сайті сучасного українського кіно Takflix.

Віталій Гавура – драматург та режисер. Народився у місті Херсон. Випускник кіношколи КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого 2020-го року. Має постановку в Центрі…

https://ukrdramalib.com.ua/serdyuk-volodymyr/ Сердюк Володимир

Володимир Сердюк – драматург (написав 21 п´єсу), театральний і кіно-критик, оглядач подій культури, перекладач з англійської та польської. Пише українською та англійською мовами. Був членом сценарних груп кінопроектів «ПРЕ» (Україна, 2005) та «Каріна» (Канада, 2006), членом команди організаторів газет (відповідальний секретар): «Селянська спілка», «Влада і політика», «Студентська газета», «ЕКО». Член гільдії драматургів України, член асоціації діячів кіноосвіти. Лауреат літературного конкурсу «Коронація слова»: 2001 рік – 4 місце за сценарій художнього фільму «Аналіз крови», 2005 рік – 2 місце за п’єсу «Пенсійні справи». Лауреат конкурсу «Відкрита ніч» за сценарій короткометражного фільму «Дем», 2007 рік. Нагороджений Почесними Грамотами Міністерства освіти України, Національної спілки письменників, Національної спілки журналістів, відзнакою мера Києва за досягнення у вихованні журналістських кадрів.

Володимир Сердюк – драматург (написав 21 п´єсу), театральний і кіно-критик, оглядач подій культури, перекладач з англійської та польської. Пише українською та…

https://ukrdramalib.com.ua/borovenskyj-aleks/ Боровенський Алекс

Театральний режисер, засновник та художній керівник ProEnglish Theatre of Ukraine та театральної спільноти DSP. Для своїх постановок часто пише власні інсценівки класичних літературних творів (вистави “Forgetting Othello”, “The City Was There”, “Something in the Mist”, “Swipe Left”, “The Book of Sirens”, “Від(ро)дження”, “КО:ЛІНА”, “Стусанина” та інші)
Займається перекладами сучасної української драматургії англійською мовою, разом з НСТДУ організовує читки сучасних українських п’єс для закордону “War. Ukraine. Texts”
Пише власні п’єси українською та англійською мовами.
Мешкає в м. Київ.

Театральний режисер, засновник та художній керівник ProEnglish Theatre of Ukraine та театральної спільноти DSP. Для своїх постановок часто пише власні інсценівки…

https://ukrdramalib.com.ua/samojlenko-volodymyr/ Самойленко Володимир

Режисер, актор, драматург, лідер рок-гурту «Четвертий Реактор».
Випускник 6 магістратури Школи-студії МХАТ та ЦИМа, 2015р.
У 2008 закінчив Харківську Академію Культури,
факультет режисури, спеціалізація режисер (спеціаліст).
Учасник міжнародної лабораторії драматургів Лондонського театру Royal Court (2011).
Учасник фестивалів: «Курбалесія» (Харків, 2003-2012), «Тиждень актуальної п’єси» (Київ), Драма.UA (Львів). Міжнародний форум «Молодих режисерів» країн СНД і Балтії (Кишинів, Молдова, 2012), «Лютий февраль» (Херсон), «Любимовка». Учасник режисерських лабораторій на Чеховському фестивалі (Москва 2011, 2013 рр.), «Открытые Двери» (Твер, 2012), «Я і Села Брук» (Харків, 2015), «Мандрівний вішак» (Луцьк, 2015), «Ніч театру» (Львів, 2015), UrbanExplorationLviv Fest (Львів, 2014), «Все інакше. Люди – Війна – Суспільство» (Львів, Харків, Сєвєродонецьк, 2015), «Український театр» (Берлін, 2016), «Heidelberger Stuckemarkt» (Хайделберг, Німеччина, 2017), «Мельпомена Таврії» (Херсон, 2017), «Mimarte» (Брага, Португалія, 2022).
2012 рік – автор тексту та режисер вистав «Північне Сяйво» та «Часу немає. За склом» у Центрі Сучасного Мистецтва «ДАХ», проєкт «Молода режисура». У 2012 році на міжнародному форумі «Молодих режисерів» серед країн СНД та Балтії отримав спеціальний приз журі «Найкращий актор» за роль у виставі «Липень».
Режисер вистави «Північне Сяйво» у Тбіліському драматичному театрі імені Сандро Ахметелі в 2014 році.
Режисер вистави «The Білохалатність» у Черкаському академічному обласному українському музично-драматичному театрі у 2015 році.
Автор п’єси та режисер вистави «Трюча» у Харківському вільному просторі театру «Exit» у 2016 році
Автор п’єси та режисер вистави «Північне Сяйво» в співдружньому проекті «Stage HOME of the world» Брага, Португалія, 2022 рік.
Автор 15 п’єс.
«Северное сияние» 2008(Обладательница гран-при на IV Международном конкурсе современной драматургии «Свободный театр»)
«Шива International» 2008 ,
«Человек Ослиные Уши» 2008,
«ИСТОРИЯ ОДНОЙ ЖИЗНИ: будущее будет (которое было) вчера», 2009
«Сиреневая Дверь» 2009,
«Трюча» 2009,
«ЧИНГИСХАН. сокровенное сказание или тайна смерти», 2009.
«Чисто для тех кто мёртв или способен умереть», 2010.
«Очі…», 2010.
«Веста Не Веста», 2010.
«СЕКТА», 2010.
«Разговоры», 2011
«Времени нет. За стеклом», 2011;
ПОЭМА НЕ В СТИХАХ, 2012
«Музей будущего», 2013
«Идиотами не рождаются», (2015)
Напрямок – постдраматичний театр. Герої п’єси у пошуку себе у пострадянському просторі. Це відродження себе як людини, довгий час пригніченої тоталітарним режимом. Тема – людина і суспільство, людина і Земля, людина і простір. Створення експериментального пошукового театру. Боротьба з ненаситною споживчої сутністю людини.