Кімната абсолютної тиші

Сучасна людина живе в настільки забрудненому інформаційному просторі, що втрачає чутливість до самих, здавалося б, жахливих речей. Тероризм, дитяча смертність, гендерна нерівність, забруднення навколишнього середовища – все це, змішуючись з інформаційними помиями, здається таким само незначним, як серіали, реклама, чиясь балаканина або розважальні передачі. Людина слухає – але не чує. Як і головний герой п'єси, перкусіоніст Сергій. Виховуючи сина, вирішуючи особисті проблеми, намагаючись писати композиції, він мріє про одну-єдину річ: непроникний кокон у вигляді кімнати абсолютної тиші. І в міру своїх моральних якостей, врешті-решт, її й отримує. Дія п'єси розгортається на тлі сюровой геополітичної катастрофи, яка відбувається в рамках рекламної кампанії великого виробника цементу. Відповідно до законів драматургії герой має приймати рішення, проте Сергій виявляється на це нездатним. І в найскладніший момент перекладає відповідальність за свій вибір на глядачів, отже у п'єсі передбачені дві кінцівки. П'єсу відзначено фестивалями «Тиждень актуальної п'єси» (Київ, 2013) і Драма.UA (Львів, 2013).