Кицька на спогад про темінь
Прощальний монолог Донбасу
| Автор | |
| Жанр | {{getGenre(play.genre)}} |
| Кількість дій | {{play.acts}} |
| Мова | {{getLang(play.lang)}} |
| Кількість персонажів | |
| Персонажі | |
| Аудиторія | {{getAudience(play.audience)}} |
Анотація
Жінка у темних окулярах продає троє осиротілих кошенят – біле, сіре і чорне – все, що лишилось від її дому, її землі, її спокійного світу на Донбасі - після гібридної російської окупації… Можна зняти окуляри, але темінь лишається – під очима і в очах… Як вижити після катастрофи – війни, полону, втечі, смерті, зради?… Чи такий світ має сенс? Чи не має? І кому дістанеться чорне кошеня, яке нібито приносить нещастя?...
Опублікована в антологіях сучасної драми «Майдан. До і після» та «Голос тихої безодні та інші голоси». Сценічне читання відбулося на форумі «Донкульт. Мистецькі надра», постановки в Київському театрі Володимира Завальнюка «Перетворення» та Херсонському драматичному театрі імені М.Куліша.