Мамаша

П’єса „Мамаша” (1903) – своєрідне явище у доробку класика. Тут наявні ознаки трагікомедії, що була новим для того часу жанровим утворенням, а головні персонажі – новоявлені пани з учорашніх мужиків, часом і з колишніх кріпаків – змальовані сатиричними барвами. У виставі постає картина повного морального виродження людей під впливом жадоби багатства, заради якого дружина не жаліє чоловіка, син – батька. У межах родинного життя відбито градації руйнування людських душ, безпосередньо залежних від масштабів матеріальних інтересів.