Не встиг сказати…
монодрама
| Автор | |
| Жанр | {{getGenre(play.genre)}} |
| Кількість дій | {{play.acts}} |
| Мова | {{getLang(play.lang)}} |
| Кількість персонажів | |
| Персонажі | |
| Аудиторія | {{getAudience(play.audience)}} |
Анотація
Чи можливо знайти потрібні слова, щоб передати все те, що відчуваємо? Дехто навіть не намагається їх шукати. Бо навіщо? Адже іноді тиха ніжність переплітається з шаленою пристрастю, сум з відрадою, ясність з незбагненністю... Яке слово може вмістити все це?.. Справжніми почуттями, просто, живуть, дихають, як повітрям... А є слова, які і шукати не треба, от тільки, вимовити їх дуже важко. Вони ніби застрягають десь в горлі, катують серце муками й болем... Одне з таких – просте і коротке "пробач". І важко сказати, для кого воно важливіше: для того, хто має почути, чи кому необхідно зняти з душі важкий камінь і, нарешті, вимовити це...