НІ два НІ півтора

Російсько-українська війна. Під час атаки російських збройних сил на Маріуполь, у приміщенні маріупольського театру, де зберігаються декорації та реквізит списаних вистав, знайшли притулок дев’ятеро людей.
Серед них є незвичайний поранений: у його голові застряг великий шматок антени. Через характер свого поранення, чоловік говорить виключно цитатами з пропагандистських промов російських політиків.
Усі його терплять, розуміючи, що в нього пошкоджено мозок. І лише психічно хворий Юрко намагається перевиховати «антеноносця».
Головна — Баб-Маша. Оскільки вона колись працювала у цьому театрі, то вважає його своєю територією, а себе —  установлювачкою правил. Нещодавно вона переконувала свою подругу, що українці та росіяни – братні народи, що ніякої війни не буде. Тепер вона запекло відстоює проукраїнську позицію.
Про кожного з персонажів ми дізнаємося з його окремого монологу-сповіді. В кожного своя особиста трагедія. Монологи наче маленькі шматочки, уламки великої біди…  Трагічні історії справжніх людей. Чи можна, під час війни, спробувати міняти цей світ? Чи можна це робити в любові?