Підвал
Моноп’єса, соціальна драма
| Автор | |
| Жанр | {{getGenre(play.genre)}} |
| Кількість дій | {{play.acts}} |
| Мова | {{getLang(play.lang)}} |
| Кількість персонажів | |
| Персонажі | |
| Аудиторія | {{getAudience(play.audience)}} |
Анотація
Після повітряної тривоги у замкненому підвалі, який використовується як бомбосховище, прокидається вже немолода жінка. Навколо абсолютна темрява, десь загублений телефон, нема води, їжі, і… туалету… Спершу жінка не розуміє, де вона знаходиться, потім шукає вимикач світла, який, виявляється, з іншого боку дверей, потім стукає у двері, але її ніхто не чує… Вона починає розуміти, що двері можуть відкритися лише під час чергової повітряної тривоги, але її нема. Так минає час, який вона загубила…Приходять думки про життя, про війну, про політику, про Бога, про добро і зло… У відчаї вона то засинає, то прокидається, і з нетерпінням чекає повітряної тривоги…
