Шрам

П’єса “Шрам” — це дослідження людської одержимості, де Роман, чоловік, зламаний війною, шукає сенс у шрамі своєї коханої Марти. Від побутових діалогів із побратимом до п’яних сповідей і абсурдних розмов із психотерапевтом, його шлях веде до межі реальності й фантазії. У кульмінації фізична пристрасть переростає у взаємне знищення, а потім — у трансформацію: Роман і Марта зливаються в єдине створіння, стираючи межі між любов’ю, насильством і самістю.