Соловейки, соловки
Кислотно-плакатна історична трагедія
| Автор | |
| Жанр | {{getGenre(play.genre)}} |
| Кількість дій | {{play.acts}} |
| Мова | {{getLang(play.lang)}} |
| Кількість персонажів | |
| Персонажі | |
| Аудиторія | {{getAudience(play.audience)}} |
Фарс, бутафорія, яка трапляється через мовну помилку. Усіх персонажів можна розпізнати на радянських плакатах і фейсбучних мемах. Це персонажі функції, котрі не генерують своєї мови, а мова створює їх. Персонаж і його мова є розділені. Історія про еміграцію, весілля, заробітки, котра вписана в різні міфи ідентичності, в радянський історичний міф, в дискурс сексисму і расизму. Історії Зіни, що не забула своє коріння є противагою до всього іншого, розкриваючи предметно-речовий втрачений світ, внаслідок депортацій і репресій у ХХ столітті. Головний меседж полягає в тому, що правда закодована у мові, однак ми, допускаючи різні помилки чи то в мовленні, чи на письмі, чи в прочитанні, можемо породити агресію, ненависть і спричинити катастрофу, котра матиме невідворотні наслідки.