Тарас Бульба

Тарас, головний герой рок-опери, – наш сучасник-українець, полковник у відставці, якого вир 2014 року приводить у центр найбурхливіших подій, що переживає суспільство. Зірвавши з навчання своїх синів Остапа та Андрія, він разом з ними спочатку їде в Київ на Майдан, де як колишній військовослужбовець приймає на себе командування частиною оборони Майдану. Звісно, що саме Тарас у лютому закликає побратимів-майданівців до зброї, розуміючи, що іншої можливості захиститися в них немає. А потім разом з Остапом він йде добровольцем на війну і очолює загін розвідників. Тим часом Андрій, який свідомо обирає в житті шлях ненасильства, після першої ночі штурму Майдана змушений покинути батька і брата і поїхати до Донецька, дізнавшись, що Оксана, яку він кохає до нестями, важко захворіла... Після розлуки від Андрія довгий час не має жодної звістки. А Тараса, до якого з дитинства приліпилося прізвисько «Бульба» і який давно відчуває якийсь міцний, майже містичний зв’язок з гоголівським персонажем, мучать жахливі сновиди. Уві сні він бачить себе козацьким кошовим отаманом і то вбиває на полі бою зрадника Андрія, то опиняється серед натовпу при страті Остапа. Врешті-решт, Тарасу стає ясно, що всі головні події його життя ніби скопійовані з літературного прототипу і розуміє, що попереду його чекають ті ж самі випробування. І рокові обставини дійсно втручаються в його життя: саме Тарас і Остап ненавмисно стають причиною загибелі Оксани, і це штовхає Андрія на шлях помсти. Він йде до лав російських найманців і незабаром призначає Остапу зустріч на нейтралці, жадаючи вбити того, хто винен в смерті його коханої. В останню мить в ситуацію втручається Тарас… Чи зможе він подолати роковий зв’язок зі своїм прототипом? Чи зісковзне на ті рейки, що ніби визначені йому долею, і знову втратить обох синів? Чи зможемо ми самі подолати ті кола, якими ходимо десятиліттями і віками?